Братва, выйди на связь! У меня офигенная история, один угар аж говорить начинаю. Вот как я купил закладки экстази и сдал на водительские права, ну а еще кое-что неожиданное случилось. Сам поверишь, хаха!
Дело было так, сидели мы с Димоном, ваще моим братаном по наносу, в парке на скамейке и забивали лопатой ложкой галлюши. Ну, кто-то просто нанюхаться хотел, а кому еще болтушка нужна была. Потом, как всегда, сидим, кайфуем, а к нам подходит Брейн, наш мажорчик сосед из подъезда. Ну этот всегда в приколах, ваще бомбит, веселуха с ним гарантирована, хаха!
Брейн: "Чё, ребят, галлюшу курите? Я вчера загасил винт, новый наркоманский эксперимент устроил. Такой угар был, что просто слов нет, верьте мне!"
Мы, конечно, жость, говорим ему, что ложка у нас всегда в деле, и что у нас крутые планы на вечер ночной. Он, значит, такой с намёком говорит:
Брейн: "Слушайте, вам на душу ляжет, но у меня точка доступа к закладкам есть. Могу вас на экстази подсесть, если интересует."
Мы, понятное дело, ваще прифигели, не ожидали такого предложения, но, с другой стороны, кто с ним не рискнет - тот не попьет, правда? Подходим к нему в тёмном переулке, а он достает лопату - ложку, держит ее наизготовку, чувствуется профессионализм, такое ощущение, что этой ложкой уже не раз пользовался.
Брейн: "Держите, друзья! Это моя лопата, сам выпускал, чтобы было крепко, чтобы загасить винт, а то чего изнутри не обожгло - не наркоман!"
Забираем у него закладки, он нам пару советов дает, как не переборщить с дозировкой, чтобы передозняка не случилось. Ну, а мы, конечно, не отступаем - у нас же стальные нервы, хаха! Идем к своей тачке, включаем крутую музыку, и начинаем кайфовать, смеяться, посрамить небо своим угаром!
Ну и все бы ничего, да только когда мы уже на набережной подъезжаем, я думал, улетел на Марс космическим кораблем. В глазах галлюши бушует, мир меня вкупе с ней просто изменяется, цвета ярче становятся, все словно пляшет и кружится, галлюша даётся на полную катушку.
Однако, внезапно вижу - полицейская машина на заднем плане, мигалки включены, сигналит! |
Я, понятное дело, крайне нервничаю, за рулем все еще, и понимаю, что надо укрываться, не выдать наркоманский укол! |
Мы с Димоном сбегаем куда глаза глядят, но все равно нам попытались догнать. Блин, вот так я и сдал на права - с ходу да на экстази! |
Там ужо, братцы, до конца я точно ничего не понимал, перед глазами сначала все плыло, потом все в крапинку превращалось. Но главное, что спустя время оказалось, что нас не поймали, а догнали других молодых безумцев их машина, они за рулем тоже выглядели слишком счастливыми, бац! Было офигенно, братва, я просто слов не нахожу!
Теперь у меня есть водительские права и крутая история для рассказов. Когда в парке с Димоном следующий раз будем, точно наше прошлое воспоминаниям все сказкой кажутся, а не настоящим событием. Что ж, братва, такие дела, развлекаемся, наслаждаемся жизнью и смеемся до слез, хаха! Но, пожалуй, закалиться водительскими правами, будем осторожнее, а то все-таки смешно, но опасно, хаха!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.